Схаменіться, люди, гинете,
Не покаявшись – загинете!
В алкоголі, блуді, розпусті,
У середині – чорні, пусті.
Сім’ї рушаться, сварки, немир…
Нащо злого в серце пускаєте?
Нащо вчинки його здійсняєте?
Чому ближнього дурите, судите, -
Де у вічності, люди, будете?
Хитруєте, фантазуєте, голосу совісті не чуєте,
Собі користі шукаєте, про Бога забуваєте.
Ігноруєте Його Слово, а Він прийде скоро!
Що Йому відповісте? –
Задумайтеся про це.
Ще сьогодні день добрий – покайтесь,
Із гріхами своїми розстаньтесь.
Бог за кожного з вас вмирав,
Щоб у пеклі ніхто не страждав,
Хто Його своїм Другом назвав.
Схаменіться, люди, гинете,
Бо з дияволом діла його чините;
А Бог рядом стукає й жде,
Життя кожного з вас береже,
І чекає, чекає ще.
2017
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Мое прозрение - Надежда Горбатюк "И когда выходили они из Иерихона, за Ним следовало множество народа. И вот, двое слепых, сидевшие у дороги, услышавши, что Иисус идет мимо, начали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов! Народ же заставлял их молчать; но они еще громче стали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов! Иисус, остановившись, подозвал их и сказал: чего вы хотите от Меня? Они говорят Ему: Господи! чтобы открылись глаза наши. Иисус же умилосердившись прикоснулся к глазам их;и тотчас прозрели глаза их, и они пошли за Ним." Ев. от Матфея гл.20 ст.29-34.
