Приключения воздушного шарика Чупчика. Рассказ второй. Чупчик в Израиле.
На небе зажглись звёзды. Они мерцали разными огоньками. Вы смотрели когда-нибудь ночью на звёзды? Они все разного цвета и их свет отражает разные краски: оранжевый, зелёный, голубой, красный. Наблюдать за звёздами всегда приятно. Изумляешься от того как чудно Бог устроил звёздное небо.
В эту ночь было всё необычно.
Коля засыпая думал:"Если бы Шарик Чупчик смог попасть во времена Иисуса Христа, он наверно смог бы нам рассказать много интересного и чудесного, что Иисус сделал для людей. Ведь Иисус есть Сын Божий и когда Он был на земле Он сделал много чудес".Коля смотрел на ночное небо и луну. Лунный свет освятил его комнату и ему показалось, что он увидел Шарик-Чупчик, как он летит и поёт:" Я Шарик-Чупчик по небу я лечу. Всем кого я встречу про Иисуса расскажу!"
Шарик летел по небу и напевал свою весёлую песенку. Он летел над Израилем."Это очень красивая страна!"- думал Чупчик. "Внизу я вижу и озеро Генисаретское и город Вифлеем. Я слышал, что в этом городе давным-давно родился Иисус Христос. Он родился в семье плотника Иосифа и его жены Марии. Он был первенец. С Марией случилось чудо. Она увидела Ангела Гаврииила в своей комнате и Ангел ей сказал:"Не бойся Мария! Я принёс тебе хорошую новость! Ты родишь сына и назовёшь Его Иисусом!Он спасёт мир от грехов, Он будет Сыном Божьим!" Так и случилось. Мария родила сына в хлеву и спеленала Его и положила в кормушку для животных. В это время были пастухи на поле и их осиял свет с неба и явился им Ангел и сказал:"В городе давидовом,т.е. Вифлееме родился Спаситель мира Христос и вот вам знак, вы Его найдёте в хлеву, где стоят животные." Пастухи испугались сначала, а потом решили пойти и посмотреть на такое чудо-ребёнка Иисуса. Так и вышло, они нашли Иисуса в яслях на сене. Мария его мать и Иосиф были рядом. Малыш был чудный и красивый!"
Шарик-Чупчик летел всё дальше. Он пролетел город Назарет. Он напевал свою весёлую песенку:"Я Шарик-Чупчик по небу я лечу, всем кого я встречу про Иисуса расскажу!"
"В городе Назарете Иисус жил со своими родителями. Иосиф был плотником и плотницкому делу он обучил Иисуса. Иисус был послушным ребёнком, уважал своего земного отца Иосифа и свою маму Марию. Так Он вырос и стал взрослым. Его мама Мария знала, что у неё необыкновенный ребёнок, ведь Он Сын Божий и она знала, что Бог Его послал на Землю, чтоб спасти людей."
Чупчик всё летел и летел. Он пролетал разные города и селения и вот он пролетел над Галелеей. Это такая область в Израиле.Также там есть озеро Генисаретское. Оно очень красивое и глубокое.
Чупчик увидел своё отражение на глади лазурного озера и очень удивился:"Какая красота!""Какую красоту создал Бог на нашей Земле! Как Он чудно управляет всей природой: морями, лесами,горами,солнцем и звёздами, ветром и дождём. Посыдает нам и тепло и холод. Бог любит людей и для спасения человечества Он послал своего единственного Сына Иисуса Христа. Откуда я всё знаю? Вот я тебе расскажу, как я пролетал над озером Генисаретским и в это время на озере был шторм, очень плохая погода, шёл сильный дождь, была гроза. Мне очень страшно было лететь над озером. Вдруг я увидел лодку на озере, а в ней учеников Иисуса. Я решил, что зацеплюсь за лодку и так смогу спастись от бури. Ученики Иисуса не могли справиться со штормом, лодку бросало на волнах то в одну сторону, то в другую. Уже она была почти переполнена водой и почти шла ко дну. А Иисус тоже был с ними в лодке, он тихо спал на корме. Ученики стали кричать:"Иисус, что ты спишь или не видишь, что мы погибаем?" Иисус встал, протянул руку и запретил ветру и сказал морю:"Умолкни! Перестань!" И сделалась великая тишина. Потом Иисус сказал ученикам:"Что вы так боязливы? как у вас нет веры?" Убоялись ученики Иисуса и сами в себе говорили:"Кто Он, что и ветры и море повинуются Ему?" Так они были спасены и я Чупчик тоже в ту ночь спасься на этой лодке. Я точно знаю, что Иисус- Сын Божий и Спаситель мира!"
"Я Шарик-Чупчик по небу я лечу и всем кого я встречу про Иисуса расскажу!"- напевал радостно Чупчик. Поднялся сильный ветер и Чупчик полетел по направлению ветра.
Коля проснулся очень счастливым, он всё думал о Чупчике и решил, что когда опять пойдёт в церковь расскажет своим друзьям :Ане,Ларисе,Свете, Люде и Андрюше какой он видел чудный сон.
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 5972 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.